21 квітня 2016 р. об 11:00 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (червоний корпус, ауд. 326) в межах Днів науки-2016 філософського факультету відбудеться круглий стіл на тему: «Протестантизм у конфесійному полі сучасної України: нові контури ідентифікації»
Заплановані доповіді:
- Олена Панич. Євангельський протестантизм в Україні: виміри дослідження
- Михайло Черенков. Протестантсько-євангельська місія в сучасній Україні: між глобальним і локальним
- Роман Соловій. Виникаюча церква як історичний і культурний феномен постмодерну (презентація концепції і книги)
Протестантизм в Україні, у всьому його розмаїтті, має свою історію і традицію. За своєю природою він є частиною світового євангельського руху, але є також укоріненим в українську культуру, глибоко «вписаним» в український національний контекст.
Протягом тривалого часу було прийнято оцінювати протестантів (як і релігію взагалі) з точки зору «корисності» для суспільства. Зараз відбувається зміна парадигми і підходів до вивчення протестантизму. Сучасні дослідники все частіше задаються питаннями, що означає віра для людини, чому людина обирає ту чи іншу конфесію, яким чином через цей вибір реалізуються людські якості та інтенції. Зрозуміти український протестантизм означає зрозуміти людей, для яких він став основою світогляду та повсякдення. Те, як формується індивідуальна та колективна ідентичність євангельських віруючих, як вони осмислюють своє місце в житті, своє служіння Богу, сьогодні складає основний науковий інтерес, визначає ключові виміри досліджень.
Майже столітня історія сформувала соціальне обличчя євангельської спільноти в Україні, характерні контури її ідентифікації та самоідентифікації. Це історія релігійної меншини, якій протягом тривалого періоду доводилося завоювати авторитет в суспільстві в умовах переслідувань і гонінь. Після падіння радянського режиму виявилися додаткові аспекти специфічно протестантського релігійного досвіду. Перш за все, активне місіонерство загострило відчуття глобальності євангельської церкви, її претензії на «надкультурну» ідентичність. Християнська місія завжди була направлена на те, щоб привести людей різних культур і світоглядів до спільного розуміння Бога. Саме тому проблеми мультикультуралізму і культурної автентичності отримали для християнства особливе звучання. Локальний і глобальний виміри євангельської місії сьогодні виявляють глибинні протиріччя і приводять до світоглядних змін.
Не менш дражливими є питання взаємного визнання культур, толерантності, примирення, актуальні для сучасного світу. Вони також стали своєрідним викликом для євангельської спільноти у її прагненні впливати, «завойовувати» світ, яким би він не був. Чи можливо в такому світі зберегти «традиційні», фундаментальні християнські цінності, і чи не доведеться церкві самій непомітно трансформуватися в умовах постмодерну? Приклад «виникаючої церкви», породженої сучасним протестантизмом, є характерною відповіддю на ці питання.
Загалом, протестантизм в нинішніх умовах – це цікавий досвід нонконформізму та протиріч, самозречення та примирення, що формує людську особистість, конструює соціальну реальність і впливає на суспільне життя.
