Сьогодні цивілізований світ зіткнувся з досить несподіваним загостренням релігійних питань в багатьох сферах суспільного життя. На глобальному рівні активізувалося просування релігійно-мотивованих світоглядних парадигм на кшталт ісламістських проектів або проекту “русского міра”, що намагаються конкурувати з класичними західними цінностями. Потоки мігрантів, що хлинули до Європи, провал політики мультикультуралізму, формування замкнутих релігійних анклавів у світському суспільстві, зростання загроз релігійного тероризму та інші виклики ставлять перед нами питання про майбутнє світопорядку, в якому ми живемо. Україна стикнулася з багатьма із зазначених загроз, але до них долучаються інші, пов'язані з особливостями нашого національного буття — втягування релігійних організацій у політичну боротьбу та використання релігійної аргументації задля розпалювання нетолерантності; використання фрустраційних станів у суспільстві як базису для розвитку агресивних релігійних рухів та ін.
Саме з екзистенційними загрозами у релігійній сфері пов'язана ініціатива проведення круглого столу «Релігійна безпека в Україні та Європі основні проблеми сьогодення та можливі загрози найближчого майбутнього», організаторами якого виступили Українська асоціація релігієзнавців, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації та долучились представники інших освітніх, наукових, адміністративних установ та громадських організацій.
Учасники КС наголошують на важливості релігійних питань для нормального існування та консолідації українського суспільства, забезпечення єдності й концентрації різноманітних ресурсів (людських, інтелектуальних, адміністративних), засуджують будь-які прояви зневаги й нетолерантного ставлення до представників усіх релігійних груп і конфесій, діяльність яких не заперечує існуюче законодавство, та звертаються до відповідальних осіб, організацій, інститутів українського суспільства з пропозицією враховувати у своїй діяльності суттєві зміни, що відбулися в релігійній сфері суспільного життя, зокрема:
- появу нової релігійності та форм релігійного самовираження, пов'язаних із розвитком соціальних мереж та нових засобів мобільної комунікації;
- активність глобалістських проектів, які використовують для мобілізації своїх прихильників релігійну риторику і символіку;
- небезпечність використання релігійної риторики та символіки з політичною метою, особливо в сучасному українському соціумі, послабленому війною та економічною кризою.
Для більш послідовного та ефективного вирішення проблем, що постають у сфері релігійної безпеки, учасники круглого столу виступають з наступними пропозиціями:
- Запропонувати Верховній Раді України включити блоки, присвячені проблемам релігійної сфери, до Стратегії національної безпеки та нової Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року. На базі профільного комітету ВР та за участю уповноважених учасниками круглого столу представників ініціативної групи підготувати та провести громадські слухання щодо релігійної безпеки в Україні.
- Клопотати перед Міністерством освіти і науки України про переведення курсу «Релігієзнавство» у вищих навчальних закладах України до переліку обов’язкових гуманітарних дисциплін. Залучити уповноважених у ході круглого столу до обговорення стандартів ОС бакалавра, магістра та доктора філософії. На основі затверджених компетенцій сприяти розробці навчальних планів та робочих програм. Розглянути питання про створення опорної (базової) кафедри релігієзнавства у КНУ імені Тараса Шевченка для навчально-методичного супроводу викладання курсу «Релігієзнавство» у вищих навчальних закладах України. У зв’язку з цим, посилити якісний склад кафедри, створити кадровий резерв з молодих вчених-релігієзнавців, рекомендувати кафедрі залучати зовнішніх фахівців до розробки вказаних матеріалів.
- Закликати Міністерство закордонних справ України активніше використовувати ресурси релігійних організацій та релігієзнавців для утвердження позитивного іміджу України на міжнародній арені, пропагувати досвід України як країни, де відсутні конфлікти на релігійному ґрунті.
- Звернутися до Департаменту у справах національностей і релігій з пропозицією ініціювати обговорення питань релігійної безпеки та миру, за участі представників релігійних інституцій, органів державної влади та академічних установ.
- Запропонувати Службі безпеки України створити Науково-експертну раду з безпеки гуманітарної сфери, включивши до неї експертів з релігійних питань і забезпечити її регулярну роботу. Визначити відповідального для постійного комунікування із робочою групою, уповноваживши його певними правами і обов’язками. Проводити щорічні курси підвищення кваліфікації для співробітників, що відповідають за безпеку в релігійній сфері, для засвоєння ними навичок медіації, соціальної та психологічної роботи.
- Наполягати в спілкуванні зі ЗМІ на необхідності дотримуватися принципів об’єктивності та врахування позицій всіх сторін при висвітленні подій у релігійній сфері, розмежовувати позиції релігійних організацій та їхніх окремих представників, співпрацювати з релігієзнавчими інституціями в ході підготовки контенту та в межах програм підвищення кваліфікації для журналістів, що працюють із релігійною тематикою.
- Запросити учасників круглого столу та інших зацікавлених представників академічної спільноти до планування подальших заходів, активної співпраці з органами державної влади, силовими структурами та ЗМІ, з подальшим створенням інформаційно-консультативного центру з питань релігійної безпеки.
- Звернутися до міжнародних структур (ОБСЄ, ООН) для моніторингу і дієвої допомоги у проведенні міжрелігійних діалогів, створенні в Україні міжнародної площадки для безконфліктного вирішення міжконфесійних питань.
- Активізувати діалог за участі релігійних організацій і представників громадянського суспільства з метою встановлення міжконфесійного миру та правових відносин між світськими та релігійними спільнотами всередині українського суспільства, визначення меж публічного обговорення ситуації в релігійній сфері.
